Основні захворювання печінки.


Основні захворювання печінки.

Згідно ретроспективного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, серед усіх патологій, які спостерігаються у різних видів тварин, найбільшу питому вагу займають хвороби незаразної етіології [1, 2,3]. Так само, згідно з літературними даними, спостерігається зростання зустрічальності захворювань травної, зокрема гепатобіліарної системи тварин [4]. Статистичні дані свідчать, що патології печінки у дрібних домашніх тварин займають до 30% від усіх незаразних захворювань. З них найбільш поширені і мають клінічну актуальність наступні захворювання: гепатоз, гепатит, цироз, холецистит і жовчнокам’яна хвороба [5]. Серед незаразних патологій сільськогосподарських тварин провідне місце займають хвороби молодняку, обумовлені порушенням технологій утримання та годівлі. При цьому провідне місце по частоті виникнення, поширеності і величиною економічного збитку займають хвороби шлунково – кишкового тракту, зокрема, патології печінки. Також Ви можете знайти все необхідне на ресурсі http://regeneraciya.com.ua/.
Зокрема, одним з цих захворювань є токсична дистрофія печінки, найбільш часто зустрічається у поросят [6]. У великих свинарських підприємствах дане захворювання широко поширене і досить часто поєднується з патологією інших органів та систем, що призводить до масової загибелі поросят і завдає значний економічний збиток. Таким чином, найбільш поширеними захворюваннями гепатобіліарної системи у собак і котів є гепатити (гострі або хронічні), а так само дистрофія паренхіми печінки. Дані патології можуть призвести до гепатаргии (важкої печінкової недостатності). Відповідно, цим захворюванням слід приділяти велику увагу, так як печінка є одним з найважливіших органів, від якого залежить стан усього шлунково – кишкового тракту і в цілому всього організму тварини. У тварин, які страждають захворюваннями печінки знижується резистентність організму, і вони частіше піддаються іншим різних захворювань [8].
В основі гострої печінкової недостатності лежить виражена деструкція паренхіми печінки, що полягає найчастіше в жировій інфільтрації печінкових клітин, дистрофічних змінах, некрозі і надалі аутолизе гепатоцитів. Оскільки печінка бере участь в обміні речовин і виконує велику кількість функцій в організмі, то гепатопатії мають досить різноманітну клінічну симптоматику. За наявними в доступній літературі даними, гепатопатії у тварин в більшості випадків безпосередньо пов’язані з захворюваннями інших систем і органів. Так як печінка володіє високими резервами та регенеративними здібностями, більша частина захворювань печінки проявляється лише субклінічними порушеннями, які виліковуються або спонтанно, або проявляються з часом. Як правило, клінічні прояви захворювань печінки спостерігаються у хворої тварини лише в разі виражених уражень значних ділянок печінки, а до гепатаргии призводить поразка не менше 2/ 3 всіх гепатоцитів.