Шведські вчені висунули нову теорію формування ядра нашої планети, повідомляє Uppsala University.
Довгий час вважалося, що тверде внутрішнє ядро планети складається головним чином із заліза і являє собою сферу радіусом 1,2 тис. км. Однак сейсмічні спостереження показали, що пружні коливання проходять швидше через ядро в напрямах, паралельних земної осі, ніж в напрямах, паралельних екватора.
У центрі Землі знаходиться ‘кубик Рубіка’
При високих температурах, які переважають у ядрі, що ці хвилі мають проходити з тією ж швидкістю, незалежно від напрямку. Комп’ютерне моделювання показало, що цей феномен можна пояснити особливою будовою внутрішнього ядра. На думку шведських спеціалістів, воно являє собою структуру, що нагадує за формою кристал.