
У зв’язку із знахідкою Управління з охорони пам’яток направляє експедицію для продовження дослідження території села Звандрипш.
Науковий співробітник Державного музею мистецтва народів Сходу Ольга Брильова, неодноразово брала участь в археологічних експедиціях в Абхазії, зазначила, що знахідки стародавніх бронзових предметів, які археологи називають «скарбом ливарника», не рідкість для республіки.
«Ці сокири схожі між собою і належать до одного часу. Вчені їх датують XVI-XIII століттями до нашої ери», — говорить Ольга Брильова.
Вона пояснила, що перші такі скарби в Абхазії відносяться до епохи середньої бронзи (кінець III — перша половина II тисячоліття до нашої ери), а більшість їх належить до кінця доби середньої бронзи та початку пізньої бронзи (друга половина II тисячоліття до нашої ери — IX століття до нашої ери).
«В епоху середньої бронзи жителі Абхазії освоїли виробництво бронзових предметів. Деякі вчені знаходять багато спільного між бронзовими виробами Абхазії та Прикубання. Можливо, в Абхазії вже тоді існував свій металургійний центр, який був пов’язаний з таким же центром на території Прикубання», — зазначає Ольга Брильова.
За її словами, скарби цього часу, як правило, складаються з предметів господарського призначення — наприклад, сокир, мотик, а також бронзових злитків.
В епоху, якій належить знайдений скарб, у Греції настав мікенський період, коли з’явилися такі протодержави як Мікени, Афіни і Фіви, в Єгипті настала епоха Середнього царства, коли Фіви стають культурно-політичним центром. В Абхазії в цей час люди жили в селищах хутірського типу, великих фортець цього часу вченим не відомо.

























































