Ентоні Дж. Леггетт, британо-американський фізик, удостоєний Нобелівської премії з фізики в 2003 році за новаторські роботи в галузі надплинності, помер у неділю вдома в Урбані, штат Іллінойс. Йому було 87 років.
Відкриття надплинності в гелії-3
Найбільш значний внесок Леггетта у фізику полягав у поясненні того, як гелій-3, рідкісний ізотоп гелію, переходить у надплинний стан за надзвичайно низьких температур. Надплинність – це стан речовини, при якому рідина тече без будь-якої в’язкості, тобто не відчуває опору тертю. Це дозволяє рідини проявляти дивні властивості, наприклад, підніматися по стінках судини, не проливаючись.
Початкові спостереження було зроблено в ході експериментів, проведених Робертом К. Річардсоном, Девідом М. Лі та Дугласом Ошероффом у Корнеллському університеті на початку 1970-х років. Вони помітили аномалії у своїх даних щодо процесу замерзання гелію-3 — елемента, з яким особливо важко працювати через його низькотемпературних вимог. Леггетт припустив, що це аномалії — не експериментальні помилки, а скоріш ознака нового квантового стану речовини.
Чому це важливо: за межами гелію-3
Робота Леггетта стосувалася не лише гелію-3. Його теоретична база поширилася на розуміння надпровідності в інших матеріалах і заклала основу для досліджень екзотичних станів матерії, які можуть зробити революцію в технологіях. Надплинність і надпровідність обіцяють безшовну передачу енергії, надчутливі датчики і абсолютно нові форми обчислень.
«Прозорі Леггетта в надплинність були не просто підтвердженням існуючих теорій, а мостом до розуміння складніших квантових явищ», — пояснює Сміта Вішвешвара, колега з Університету Іллінойсу.
Спадщина у квантовій фізиці
Нобелівський комітет визнав внесок Леггетта як важливий крок у подоланні розриву між мікроскопічною квантовою механікою та макроскопічними фізичними явищами. Його робота залишається важливою для дослідників, які розширюють межі матеріалознавства та фізики конденсованого стану.
Смерть Леггетта знаменує втрату далекоглядного вченого, чиї теорії продовжують формувати наше розуміння Всесвіту на фундаментальному рівні. Його спадщина збережеться завдяки вивченню квантових станів і їх потенціалу для розкриття нових технологій.
