Нове дослідження чітко ставить людей серед найбільш моногамних ссавців, незважаючи на культурні відмінності в практиках спаровування. Дослідження під керівництвом антрополога Марка Дайбла з Кембриджа оцінювало репродуктивні моделі між видами шляхом аналізу споріднених стосунків, зокрема частки повнорідних і зведених братів і сестер. Результати показують, що люди займають сьоме місце з 35 видів, приблизно 66% нащадків мають одних і тих самих двох біологічних батьків.
Шкала моногамії: Пояснення
Метод Дайбла – це новий підхід до вимірювання моногамії. Традиційні оцінки часто спираються на поведінкові спостереження, які можуть бути суб’єктивними. Натомість це дослідження використовує генетичні дані з археологічних зразків та етнографічних записів, щоб визначити частоту повних рідних братів і сестер. Це забезпечує більш об’єктивний критерій для порівняння моногамних тенденцій між видами.
У дослідженні порівнювали дані давніх людських останків (з Європи та Азії) з генетичними записами 34 інших ссавців. Найбільш вражаюче відкриття полягає в тому, що рівень моногамії у людей значно збігається з іншими соціально моногамними видами, такими як сурикати та європейські бобри.
Поведінка людини в порівнянні з іншими ссавцями
Люди показали кращі результати, ніж багато родичів приматів, включаючи горил (6% повнорідних братів і сестер) і шимпанзе (4%), які демонструють дуже безладне спарювання. Навіть дельфіни мають такий же рівень немоногамії, як і шимпанзе. Каліфорнійська миша-олень очолює список із 100% повноправними братами та сестрами, тоді як африканська дика собака (85%) і дамаралендський голий слепис (79,5%) також займають високі позиції.
Дайбл зазначає, що людська моногамія, ймовірно, розвинулась із більш гнучких систем парування, що робить цей перехід у світі ссавців незвичайним. Це свідчить про унікальне поєднання соціальних і генетичних факторів, які призвели до переходу до довгострокових партнерств.
Обмеження генетичних даних
Дослідження визнає обмеження використання лише генетичних даних. На точність цих показників впливають засоби контрацепції, культурні норми та незареєстрована зрада. Генеалогічне дослідження також залежить від інформації, якою люди хочуть поділитися. Дослідження не враховує нерепродуктивні стосунки чи полігамні стосунки, коли кілька партнерів відкрито висловлюються.
Однак загальна закономірність показує, що люди більш моногамні, ніж більшість ссавців, навіть враховуючи культурні відмінності. Домінування парних зв’язків для виховання потомства, здається, є визначальною рисою нашого виду.
Повний рейтинг дослідження демонструє різноманітність стратегій спаровування в тваринному світі. Результати підкреслюють еволюційні сили, що формують моногамію та місце людини в ширшому контексті світу природи.
