Галактичний портрет: Австралія створює найчіткіше радіозображення Чумацького Шляху
Астрономи оприлюднили вражаюче детальне радіозображення нашої галактики Чумацький Шлях, зроблене з унікальної точки спостереження в південній півкулі. Це революційне досягнення є найбільшим і найскладнішим зображенням низькочастотних радіохвиль, яке коли-небудь було зроблено, що розкриває приховані чудеса космосу, невидимі традиційними оптичними телескопами.
Дивовижне зображення — не інтерпретація художника-абстракціоніста, а ретельно складена карта нашого галактичного сусіда. Використовуючи радіохвилі замість видимого світла, він освітлює раніше завуальовані об’єкти у величезному просторі космосу. Яскраві мідні та зелені тони, які забарвлюють зображення, не є просто естетичним прийомом; вони представляють різні радіодіапазони, кожен колір кодує конкретні астрофізичні явища.
Ця безпрецедентна ясність відкриває скарбницю інформації для астрономів, які вивчають народження, смерть і перетворення зірок на південному небі нашої галактики.
«Ми пофарбували ці низькі частоти в червоний колір, і це відповідає областям неба, де більше випромінювання на цих низьких частотах», — пояснює Наташа Герлі-Вокер, професор Університету Кертіна в Австралії та ключовий учасник проекту. «Ми пофарбували вищі частоти в синій колір, і це ті області неба, де більше випромінювання на вищих частотах».
Херлі-Вокер підкреслює, що ці характерні радіокольори дозволяють дослідникам розшифрувати складну гру сил, які формують нашу галактику.
Дослідження таємниць космосу за допомогою радіохвиль
За останні сто років радіоастрономія змінила наше розуміння Чумацького Шляху. На відміну від телескопів видимого світла, ці прилади виявляють невидимі радіохвилі, що виходять від небесних об’єктів, що дозволяє вченим створювати карти складної структури галактики та розгадувати її склад. З розвитком технологій роздільна здатність радіозображень також зростала, розширюючи межі того, що ми могли спостерігати.
Цей останній проект зосередив свою інтенсивність на галактичній площині Чумацького Шляху, плоскому, густонаселеному регіоні, який кишить зірками та газом. Завдяки ретельному аналізу величезних обсягів даних, зібраних Murchison Widefield Array (MWA), потужним радіотелескопом у Західній Австралії, команда ідентифікувала майже 98 000 різних радіоджерел.
Серед них сліпучі області H II – сяючі хмари газу навколо зоряних фонтанелей, де народжуються нові зірки; ефемерні планетарні туманності, залишки вмираючих зірок, що викидають зовнішні шари; і навіть далеких галактик, прихованих у космічному пилу. Вичерпні результати нещодавно були опубліковані в журналі Publications of the Astronomical Society of Australia.
Погляд на життєвий цикл зірок
Сільвія Мантованьїні, аспірантка Університету Кертіна під керівництвом Герлі-Вокера, очолила масштабний проект, методично зібравши понад 40 000 годин даних за допомогою суперкомп’ютерів. Особливістю Мантованьїні є залишки наднових — величезні газові оболонки, що розширюються, що залишилися після вибухів масивних зірок.
«Коли я вперше побачив зображення, я подумав: «Боже мій, я зробив це», — згадує Мантованьїні, побачивши кінцевий результат.
На звичайних зображеннях ці залишки та області, де утворюються нові зірки, неможливо відрізнити один від одного через їх схожу форму. Однак детальні радіодані виявляють разючі відмінності. На цьому зображенні залишки наднової виділяються великими червоними колами, тоді як молоді місця зореутворення виглядають як менші сині краплі. Це вдосконалене розмежування відкриває безпрецедентні можливості для детального вивчення.
Охоплення пульсарів і структури галактики
Окрім залишків наднових, новий набір даних дає безцінне розуміння пульсарів — швидко обертових нейтронних зірок, які випромінюють пучки радіохвиль, як небесні маяки. Аналізуючи їх яскравість на різних частотах, астрономи можуть точно визначити їх розташування в галактиці та отримати цінну інформацію про те, як ці загадкові об’єкти генерують свої сигнали.
Це неймовірне зображення вдвічі різкіше, у десять разів чутливіше й охоплює вдвічі більшу площу, ніж його попередник шестирічної давності. Це різке вдосконалення дозволяє дослідникам вивчати слабкіші та віддалені структури з безпрецедентною чіткістю.
«Я чекаю… щоб побачити, що інші вчені можуть дізнатися з цих даних», — підсумовує Мантованьїні. Це видатне досягнення є значним кроком вперед у наших пошуках розуміння Чумацького Шляху, відкриваючи складні космічні деталі, які колись були приховані від нас. Велика кількість інформації, що міститься в цьому приголомшливому знімку, обіцяє зробити багато нових відкриттів і поглибити наше розуміння чудової галактики, яку ми називаємо домом.
